Марина Лендєл — Java-розробниця в EPAM уже майже два роки, випускниця Національного університету біоресурсів і природокористування України. Її шлях у професії, як і в багатьох наших колег, розпочався з EPAM Campus. Завершення навчання припало на початок 2022 року, період, який суттєво вплинув на плани та кар’єрні траєкторії. Проте Марина не зупинилася: почала викладати бази даних у рідному університеті та паралельно брала участь у навчальних проєктах EPAM.
Що дає університет майбутньому ІТ спеціалісту?
Марина відверто говорить: університет формує базу та розширює світогляд, але далеко не всі студенти навіть наприкінці навчання чітко розуміють, куди саме хочуть рухатися. Якщо просто слідувати навчальному плану — результат може бути розмитим. Важливо взяти відповідальність за власний розвиток і поглиблювати знання в обраному напрямі.
«Університет показує різні напрями, але системність і глибина з’являються тоді, коли ти свідомо обираєш свій шлях».
Як вибір технології формує кар’єру?
Свого часу Марина обирала між C# та Java, пробувала C++, але саме Java виявилася найближчою за підходом і логікою. Сьогодні, вже на рівні мідла, вона добре розуміє відповідальність роботи з джуніорами та цінність реального продакшн-досвіду, який неможливо повністю замінити пет-проєктами.
«Я люблю структуру — саме тому обрала бекенд та Java».
Чому без англійської в ІТ не обійтися?
Перший продакшн-проєкт Марини був у міжнародній команді зі США. Навіть із сильним мовним бекграундом це стало викликом: живе спілкування з носіями, специфічні мовні звороти, професійний сленг. Англійська — це не лише про документацію чи small talks, а про повноцінну участь у глобальному ІТ-середовищі.
«Фактично сам код — це вже англійська мова».
Навіть робота з ШІ, зокрема написання промптів, за словами Марини, ефективніша саме англійською.
Які задачі НЕ варто делегувати штучному інтелекту?
Марина активно використовує ШІ як інструмент: щоб швидше розібратися з темою, написати тести, зрозуміти нову бібліотеку чи структурувати навчання. Але складні задачі з багатьма залежностями, архітектурою та взаємодією сервісів - це зона відповідальності людини. ШІ може підказати напрямок, але відповідальність за складні рішення залишається за фахівцем, вважає вона.
«ШІ часто галюцинує та вигадує неіснуючі залежності, тому важливо достатньо добре знатися на темі, щоб це вчасно помітити».
Чому зміна домену — це завжди виклик?
Кожна предметна область вимагає часу на адаптацію. Після insurance-проєкту Марина перейшла в life science і це означало занурення в зовсім інший контекст. Вона наголошує: проєкт — це живий організм, який постійно змінюється. Готовність адаптуватися, вчитися та брати на себе нові ролі — важлива частина роботи розробника.
Яку роль відіграє ментор у розвитку розробника?
«Мені пощастило побачити реальні процеси ще до першої роботи».
Марина з вдячністю згадує свого ментора Дмитра Дем’яненка, який ділився best practices, готував до інтерв’ю та показував проєкти з реальними бізнес-викликами. Саме цей досвід допоміг їй впевнено пройти співбесіди та швидше адаптуватися в команді.
Які поради Марина дала б початківцям сьогодні?
Не бійтеся. Усі колись були новачками. Використовуйте ШІ для навчання, не уникайте складних тем і будьте готові до різних предметних областей. Адаптація потребує часу — і це нормально. Неможливо прийти в проєкт і одразу робити все ідеально.
Що мотивує розвиватися далі?
Поза роботою Марина — серіаломан і любить бувати на зйомках шоу з друзями. А в професії її надихає усвідомлення, що робота розробника — це не лише про код, а й про вплив, користь і постійний розвиток. Сьогодні бути Java-розробником означає розуміти клауд-рішення, орієнтуватися у фронтенді та бути готовим вчитися все життя.
«Мене мотивує можливість допомагати людям по той бік екрану».
Якщо тобі відгукнулася ця історія та ти теж шукаєш можливості розвиватися в Java - час діяти. Саме зараз маємо кілька відкритих програм в EPAM Campus. Реєструйся та пиши свою власну кар’єрну історію!
