Назарій Романків приєднався до внутрішньої лабораторії EPAM Campus у 18 років, завершив навчання та отримав свою першу позицію на проєкті. За три роки він став lead-спеціалістом, керівником програми для початківців та розробив курси для новачків з Північної Америки. Цього року він здобув рівень Solution Architect. Дізнаємося з перших вуст, що допомогло йому так стрімко зростати.
Навчання в EPAM Campus: як це було
Ще в десятому класі я вирішив, що моє майбутнє пов’язане з ІТ. Спостерігаючи за розвитком цієї сфери, я вступив до Харківського національного університету радіоелектроніки на спеціальність «Комп’ютерні науки». Нині я розумію, що це було правильне рішення. Освіта надала мені гарний фундамент знань. У 17 років я вже проходив інтерв'ю в одну компанію, але отримав відмову через вік. На щастя, згодом я потрапив до EPAM Campus. Обрав напрям Front-End розробки.
У той час навчання проходило офлайн і ми регулярно відвідували офіс. Атмосфера була неймовірною: всі спілкувались, підтримували та допомагали один одному. Важливо мати людину, яка допоможе у професійному зростанні. Нашими менторами були досвідчені інженери, які ділилися своїм досвідом та проводили цікаві лекції. Ще один важливий аспект навчання — здобуття прикладного досвіду. Ми працювали над практичними завданнями, зокрема розробляли додаток для тайм-менеджменту.
Складнощі на професійному шляху
Поєднувати роботу та навчання було справжнім викликом. Потрібно було встигнути все. Були дні, коли після навчання в лабі я ще кілька годин присвячував вищій математиці та теорії ймовірності. Одногрупники інколи висловлювали сумніви щодо мого навчання в компанії, не вірячи, що отримати роботу в ІТ-компанії такого рівня — реально. Але я довів, що це можливо. З часом близько шести моїх одногрупників також потрапили в компанію завдяки EPAM Campus. Ставши lead-спеціалістом у 21 рік, я зустрічав здивування з боку колег, але жодного разу не відчував дискримінації за віком.
В EPAM є багато центрів компетенцій, які відповідають за визначені напрями та технології. Серед їхніх головних завдань — організація курсів, активностей та розвиток інженерів. Я вважаю, що залученість у роботу центрів компетенції привносить, певно, найцікавіші активності в мою карʼєру і стовідсотково допомагає мені розвиватися. Я маю кілька відзнак, зокрема JavaScript CC TOP Contributor за внесок у роботу центру компетенцій з JS, а також DEP Superior Contributor за допомогу у проведенні pre-sale активностей, впровадження внутрішніх проєктів та роботу ментором. Цього року я здобув найвищу нагороду «EPAM Impact» від CEO компанії.
What's next?
На проєкті я отримав можливість виступити в ролі Software Architect, що мотивувало мене закінчити навчання в Software Architecture School. Цього року я успішно пройшов асесмент на позицію Solution Architect I в EPAM. Крім роботи над технічними компетенціями, я проходжу курси з розвитку соціальних навичок, щоб ставати кращим лідером і менеджером на своїх проєктах. Для мене важливо допомагати колегам досягати успіху, тому я завжди готовий давати поради та допомагати формувати плани їхнього розвитку.
Мої плани на найближче майбутнє включають вступ до аспірантури та здобуття кваліфікації доктора філософії (PhD) у галузі комп’ютерних технологій. Нещодавно я став ментором на програмі для Solution Architect всередині компанії. Звісно, я прагну розвиватися у своїй спеціалізації, адже завжди є куди зростати. Ідей багато, головне — знайти час для їх реалізації.
Що мене мотивує
На питання, що мене мотивує, хочеться пожартувати та відповісти словами «Пана Романа» (вигаданого персонажа, створеного українським письменником Романом Чихарівським): маніакальний розлад особистості. Насправді головним рушієм для мене є бажання реалізувати свій потенціал. Я ніколи не любив просто сидіти на місці. Хочу використати свої можливості на максимум, а це вимагає кропіткої праці.
Звісно, фінансова складова також важлива. Незалежність від батьків — гарна мотивація на початку мого шляху. Вважаю, що якщо ти не розвиваєшся, то стагнуєш, а стагнація веде до деградації. Не хочу одного дня усвідомити, що прожив життя і не досягнув нічого значущого.
Якби я починав знову
Ось п’ять правил, які допомогли мені, і, можливо, будуть корисними для інших:
- Не бійся пробувати. Навіть якщо кардинально змінюєш напрям, це частина життєвого шляху. Пробуй нові технології, вчись, розвивайся та не здавайся. Щоб виділитись серед інших кандидатів, працюй над власними pet-проєктами. Створи портфоліо на GitHub або Open Source, щоб мати що показати на інтерв’ю.
- Англійська — must-have. Чим краща англійська, тим ми, ІТ-спеціалісти, цінніші на ринку. За статистикою DOU, люди з рівнем вище за B2 заробляють в середньому на 500 доларів більше. Це додаткова мотивація вчити іноземну мову.
- Приділяй час навчанню щодня. Навіть 20 хвилин можуть мати великий вплив. Про цей факт розповідає книга «Атомні звички» Джеймса Кліра. Залишайся в контексті та постійно розвивайся. Досягнувши одну ціль — став для себе нову.
- Розвивай soft skills. Вони не менш важливі, ніж технічні навички. Комунікація з людьми, бізнесом та командою грає величезну роль. Тим, кому цікаво розвивати лідерські якості, раджу прочитати книгу «Абсолютна відповідальність» авторів Джоко Віллінка та Лейфа Бебіна.
- Не бійся ризикувати, братись за складніші завдання. Розвиток кар'єри — це не лише про володіння знаннями та навичками. Це також про вміння брати на себе відповідальність.
