Він долучився до команди ЕРАМ вже досвідченим спеціалістом, але й досі вважає, що знання технологій - вторинне у порівнянні з бажанням постійно вчитися та сильною мотивацією. Олексій Іванов, Senior system Engineer, розповідає, кому саме буде цікава спеціалізація DevOps, яку роль в роботі відіграють комунікативні навички та як спроба вступу на навчальну програму компанії перетворилася на чергову кар’єрну сходинку.
Мій шлях в ІТ починався з позиції моніторинг інженера в одній з міжнародних компаній. Під час відрядження до Відня, я познайомився з колегами, чиї посади мали назву application engineer, але насправді вони займалися всім тим, що входить до кола обов’язків DevOps. Побачивши стек завдань та поспостерігавши за їхньою роботою, я зрозумів, що мені цікава ця спеціалізація та свій подальший розвиток я хотів би пов’язати саме з цим напрямом.
Отже, я заглибився в самоосвіту, пройшов курси, що знайомили зі специфікою мереж. Адже DevOps без знання мережі – це не DevOps. Цікаво, що саме в той час, в 2017 році, я вперше спробував долучитися до проєкту ЕРАМ на позицію DevOps, але мені забракло знань та досвіду, а отже, на деякий час, я зосередився на професійному розвитку в іншій команді.
Одного разу, коли я вже був лідом групи з 5 інженерів, я побачив оголошення про відкритий набір на навчальну програму ЕРАМ за напрямом DevOps у Вінниці, і вирішив подати заявку. Зробив це радше з цікавості, але … все склалося так, як мало би бути.
Я вдало пройшов усі відбіркові етапи, а на фінальній співбесіді мені, зважаючи на досвід роботи та високі результати тестів, запропонували fast track опцію, тобто одразу спробувати пройти співбесіду на проєкт.
Я вирішив ризикнути, і після трьох етапів інтерв’ю отримав пропозицію долучитися до команди. Додатково мене мотивувало те, що проєкт щойно стартував, а отже, була можливість розвивати його з «нуля». А от чи взяв би я сам себе в команду? Певно, що ні. Адже зі мною розмовляли про технології, якими я не володів зовсім. Делівері менеджер проєкту рік потому зізнався, що вирішив дати мені шанс, коли побачив жагу до розвитку та «палаючі очі». «Повірив, що ти розберешся», - сказав він.
Тепер я поділяю його думку: для інженера володіння певними технологіями – вторинне, адже вони з’являються, розвиваються та зникають дуже швидко. (Якщо не вірите – запитайте сучасних DevOps інженерів чи знають вони колись надзвичайно популярну технологію Silverlight).
Якщо ви хочете спілкуватися з людьми, відчути весь драйв ІТ, спробувати усі процеси зсередини – DevOps – це найкращий варіант.
DevOps - це клієнтоорієнтований фахівець, який однаково вправно має вміти спілкуватися як з нетехнічними спеціалістами з боку замовника, так і з командою проєкту. Жартують, що найкращий друг DevOps – це Quality Assurance інженер, адже якщо щось не працює – всі біжать до DevOps. Ще говорять, що DevOps інженера не помічають доти, доки щось не «посиплеться» у найневдаліший до цього час. Істина десь посередині: DevOps дійсно має вміти знаходити спільну мову з різними фахівцями на проєкті – з розробниками, тестувальниками, менеджерами, вміти спілкуватися з різними представниками компанії клієнта тощо та володіти відповідною технічною експертизою.
Кому буде цікава спеціалізація DevOps?
Тим, хто однаково любить працювати як з технологіями, так і людьми. Це золотий баланс, де потрібно багато спілкуватися, але в той же час виконувати технічні завдання. Тобто кращої ролі для одночасної прокачки технічних та комунікативних навичок, ви мабуть, не знайдете.
Тим, хто хоче, щоб їхня робота була відчутною та помітною. Роль DevOps передбачає появу цього спеціаліста в проєкті на самих початках, він бере участь у побудові системи з нуля. Це надзвичайно приємне відчуття – бачити за рік – півтора, як рішення, розроблене твоєю командою, стає живим, працює, приносить користь користувачам, навіть виборює галузеві нагороди.
Тим, хто вміє та хоче пояснювати складні технічні речі простими словами, постійно навчатися чомусь новому та передавати знання молодим колегам.
Чи підійде цей напрям початківцям?
Всупереч розповсюдженій думці про те, DevOps – це вибір досвідчених професіоналів, це не зовсім так. Більше того, середній вік початківців зменшується. Приведу приклад з практики: один з паралельних проєктів розпочинав досвідчений DevOps, тім лід, а завершував його – джуніор. Тобто, майстер обрав та підготував собі заміну протягом реалізації проєкту, помітивши найперспективнішого та наймотивованішого з молодих фахівців.
Я навіть вважаю, що новачкам певною мірою легше, адже досвідченому фахівцю важче ігнорувати звичні методи роботи, так би мовити, позбутися тягаря власного досвіду та стилю. Скажімо так: є певна зона комфорту, в якій людина звикла працювати, а є завдання, вирішити які можна лише вийшовши з цієї зони. Адже підхід, до якого звик фахівець, не завжди задовольняє вимоги замовника або кінцевих користувачів.
А як щодо навчання?
Наразі я обіймаю позицію рівня Senior, але вважаю, що все ще маю значні прогалини у знаннях, тому й активно продовжує навчатися, зокрема беру участь у внутрішніх освітніх програмах компанії для фахівців відповідного рівня.
Без самонавчання та розвитку прогрес неможливий апріорі. А той, хто обрав інформаційні технології, повинен розуміти, що вчитися та перевчатися доведеться постійно.
Є класне правило, яке я перевірив на собі: якщо ти повністю присвячуєш себе роботі, не залишаючи часу на навчання, то через півроку тебе не переведуть на цікавіший проект, а ще через півроку - неминучий регрес в позиції.
Професійний ріст можливий за умови потрапляння до сприятливого середовища, до ком’юніті зацікавлених та мотивованих людей. Такі умови ми намагаємося створити і на навчальних програмах за напрямом DevOps, у яких я беру активну участь вже понад 2 роки.
Особисто я зацікавлений продовжувати професійний розвиток у новому напрямі, який віднедавна доступний в ЕРАМ - System Architect. Це спеціалісти, які «виросли» з DevOps та фокусуються на побудові стійких до відмов та атак систем і стабільних платформ.
