В 2020 році всесвітній форум в Давосі оприлюднив новий список навичок, що будуть потрібні у майбутньому. Експерти кажуть, що за п'ять років працедавці найбільше цінуватимуть вміння аналітично мислити, здатність до постійного навчання, навичку комплексного вирішення проблем, критичне мислення, креативність та оригінальність. Разом із з Вікторією Злотніковою, тренеркою ЕРАМ Learning&Development, пройшлися ТОП-5 списку і розібралися що змінилося, чому, чим «прокачувати» і що це знання дасть безпосередньо вам.
1. Аналітичне мислення
Ця навичка пов'язана із роботою з інформацією, її обробкою та аналізом. В житті у світі VUСA (з англійської - volatility — нестабільність, uncertainty — невизначеність, complexity — складність та ambiguilty — двозначність) є все, крім ясності та передбачуваності. Аналітичне мислення дозволяє розбивати цю «неясність» на частини, об'єктивно оцінювати інформацію, порівнювати дані, робити висновки і діяти, опираючись на них. А це вже якась визначеність 😊 Зараз ми не можемо пробоєм, швидко, знаходити правильні рішення. Мусимо шукати більш вишукані способи і бути гнучкими у підходах.
Когнітивна гнучкість людини, тобто здатність переключатися з однієї думки на іншу, залежить від того, наскільки адекватно до реальності вона бачить свою ситуацію. Але іронія в тому, що ми не можемо позбавитися в собі когнітивного викривлення, тобто неадекватності сприйняття реальності. Це властивість мислення кожного з нас: ми прагнемо узагальнювати інформацію, ігноруючи деталі (наприклад, «всі вони такі», «керувати людьми - складно») або ж навпаки тримати в фокусі деталі і не бачити цілісної картинки. Єдине, що ми можемо – пам'ятати, що у нас є когнітивні викривлення і перевіряти, чи дійсно ми приймаємо рішення відповідне до ситуації. Наприклад, ситуація, коли менеджер каже: «Один з членів команди – невмотивований», - це узагальнюючий підхід. Поки ми так стверджуємо, фокус виключно на питанні мотивації. Ми починаємо читати «правильні» книжки, слухати подкасти на цю тему і т.ін. І це добре. Втім, в цьому випадку треба попрацювати з деталями: а що говорить нам про невмотивованість сама людина, які критерії мотивованої роботи, що людина робить, а що ні? Уточнюючі питання можуть виявити, що проблема в іншому. Наприклад, раніше ця людина робила більше, ніж від неї очікували, і зараз менеджер очікує оцю «понаднормову» частку, а в людини змінилися обставини. Якщо дотримуватися переконання про немотивованість, наслідками стануть невиправдані очікування, незрозумілі претензії, і як результат, - можливий розрив партнерства та підрив командного духа.
2. Здатність до постійного навчання
Якщо говорити про навчання з точки зору класичного формату «вчитель-учень», то 2020 приніс багато змін.
- З одного боку, перехід в онлайн створив новий освітній запит для тих, хто навчає – як захоплювати, надихати аудиторію в онлайн і мотивувати її до більш активних дій? У викладачів відібрали звичний контроль за навчальним процесом. Тому тепер це питання і самомотивації студентів, і винахідливості вчителів. Серед перспектив - навчання буде більш автоматизованим, збільшиться використання ігрових алгоритмів і мінімізується включення сили волі людини. Згадайте переможця конкурсу Global Teacher’s Prize 2020. Ранджит Дісалі з Індії не просто хороший вчитель. Він зважає на потреби учнів і діє відповідно. Ранджит переклав навчальні матеріали на мову тої громади, в якій він працює, цим самим спростивши доступ до навчання. Потужний інтерес до гаджетів у сучасного покоління він також використав на свою користь. Він встановив QR-коди, щоб дати доступ до віршів, лекцій, завдань. Також впровадив ігровий елемент, коли діти накопичували бали за прості дії. Ранджит Дісалі створив всі передумови, спрощуючи доступ і збільшуючи шанси на формування нової звички навчатися, використавши цікавість до сучасних технологій.
Люди не стають більш дисциплінованими. Але розвитком технологій з'явилося більше інструментів, щоб навчання давалося легше і ми були мотивованіші. Тому тренди сучасних підходів у навчанні – максимальне спрощення, скорочення зусиль, заохочення до самостійного навчання. Для цього компанії створюють відповідну атмосферу і потребу. Щоб опанувати нову експертизу, в ЕРАМ можна пройти пройти будь-яку програму, тренінг, менторингові програми. Самостійне навчання підтримують і спрощують, забезпечуючи доступність електронних бібліотек та підписки на зовнішні курси LinkedIn Learning.
- З іншого боку, зростають вимоги до тих, хто навчається. Надлишок навчальної інформації, відсутність стратегічного погляду на своє навчання можуть призвести до гаяння часу. Адже, що означає мінімізація включення сили волі? Те, що у створенні програм будуть використані закони впливу, яким ми підкорюємося та маніпуляції, які дозволяють нам «включатися» в курс завдяки формату ведення курса, але не завдяки його змісту. Це дуже добре для появи нових цікавих форм навчання і сприяє покращенню існуючих. Але якщо є мета заглибитися в суть питання, завжди варто тримати свою ціль в фокусі уваги у виборі курсу. Тому для тих, хто навчається актуально вміти визначати цілі свого навчання і критерії успіху. По-друге, у випадку самостійного навчання важливе вміння будувати власну програму, обираючи дійсно корисне та необхідне. По-третє, мати план адаптації матеріалу до реального життя.
В ширшому контексті цієї навички, ставлення людини до навчання буде мати вирішальне значення. Різниця способів мислення - fixed та growth mindset - прекрасно описала Керол Дуек в роботі «Mindset». Обираючи growth mindset, доведеться не просто постійно навчатися, але робити це в умовах постійних змін. Це задачка із зірочкою і для цього треба мати внутрішні налаштування. Наприклад, ми перейшли працювати онлайн. Хтось адаптувався швидше за інших, бо в нього вбудована ця рамка відкритості до нових стратегій в нових умовах. У таких людей таке налаштування за замовчуванням - «я готовий змінюватися і адаптуватися до нових умов».
3. Комплексне вирішення проблем
На вебінарі Problem solving часто можна побачити, що учасники схильні насамперед вирішувати ті частини проблеми, які відомо, як вирішувати. Прагнення до спрощення, до зрозумілих або швидких рішень, які довели свою ефективність в минулому, бажання якнайшвидше «закрити» питання, вже згадувалися в когнітивних викривленнях. Також варто згадати, що людське прагнення ігнорувати незнайому, складну інформацію створює більше перешкод на шляху до комплексного рішення проблем. А ще на тренінгах, в ігрових ситуаціях, ми часто зіштовхуємося з тим, що люди добре вирішують локальну проблему, але часто не бачать взаємозв'язків з системою, в якій ця проблема існує. Рішення, яке корисне для вузького контексту, може бути шкідливе для широкого. Ми бачимо багато таких прикладів на світовому рівні: в екології, в соціальних ініціативах. Розуміння комплексності передбачає можливість побачити велику картину і взаємозв'язки в ній. Чим більше ми бачимо, тим більший вибір маємо, що робити. Але це тільки одна частина цієї навчики – мислення. Друга частина – це здатність залучати експертів різних напрямків, вміти взаємодіяти ефективно всередині групи для напрацювання рішень, які будуть екологічні як на мікро-, так і на макрорівнях. Світ розвивається, виклики стають більш складними для однієї людини і актуальність командної роботи все більше росте. В умовах VUCA-світу більш ефективним є командний результат. В реальних кейсах ми зіштовхуємося з тим, що непросто прийти від індивідуального результату до командного, що важко домовлятися, взаємодіяти, утримуючи ціль і зберігаючи довіру. В зв’язку з цим, актуалізується потреба в навичках модерації таких процесів напрацювання рішень для менеджерів або в незалежних модераторах.
4. Критичне мислення
В книзі Рея Даліо «Принципи» автор розповідає про одну пережиту кризу, після якої одним із способів перевірки зв’язку з реальністю стало питання: «А чому я вирішив, що я маю рацію (я правий)?». Це здається хорошою метафорою, яка відображає суть критичного мислення. Це спосіб мислення, інструменти якого дозволяють перевірити, наскільки будь-яке рішення відповідає дійсності. В його основі логіка та розуміння психологічних процесів. Серед цікавих інструментів критичного мислення: «лупа», коли ми все почуте, прочитане піддаємо сумнівам, 7вважаючи його хибним; «дзеркало», що дозволяє пам’ятати, що ми бачимо світ через власне відображення і часом можемо потрапити в цю пастку; «ваги», щоб вчасно ставати на бік опонента. Щоб «прокачати» будь-яку навичку, треба постійно застосовувати інструменти. Коли на внутрішніх тренінгах в ЕРАМ ми вчимо мислити критично, це подобається не всім. Нерідко чуємо: «Це занадто складно. У вас є знання за 5 хвилин?» Люди прагнуть до спрощення, щоб «швидко і безпомилково». Але насправді, щоб використовувати критичне мислення, треба першочергово формувати в собі контекст, запит, щоб виникла потреба застосовувати його інструменти. Є такий вираз: «Якщо у вас один інструмент - молоток, то всі проблеми будуть виглядати як цвяхи». Якщо людина не формує в собі запит щодо нової нестандартної ситуації, яка вимагає нових підходів, - критичне мислення не спрацює.
5. Оригінальність та креативність
Ця навичка залишається з попереднього списку форуму. І передбачаємо, що вона буде там ще довго. Креативність потрібна вона не лише людям творчих професій – акторам, художникам, але і в повсякденному житті, і в бізнесі. Дякуючи тим же технологіям, можна максимально автоматизувати рутинні завдання. Автоматизація передбачає, що є типові моделі, за якими можна розробити програми чи запрограмувати роботів на вирішення проблем. Водночас в людях буде цінуватися креативність у створенні візіонерського бачення. А це територія, де роботи не ходять. Так, вони безпомильні, але саме це і перешкоджає креативному мисленню. Дізнатися більше, як можна розвивати цю навичку можна на курсах LinkedIn: Business Innovation Foundations, Building Creative Organizations, Leading with Innovation, Unlock Your Team's Creativity або в книгах «Thinking in New Boxes» Luc De Brabandere, «The Joy in Business» Joy Baldridge, «Creative Strategy» Chris Bilton, «Building Your Business the Right-Brain Way» Jennifer Lee.
Де взяти мотивацію?
Всі перелічені вище навички майбутнього важливі, але не «вмонтовані» в людині. На щастя, їх можна опанувати, якщо знати кілька правил:
1. Пам'ятати про ціль. За статистикою те ж навчання на Coursera закінчують лише 3% користувачів. На перший погляд, це не дуже високий показник. Проте, в оцінці цієї цифри ми керуємося старими уявленнями про доконаність. Тобто, людина має пройти всі модулі, поставити галочки, завершити курс і тоді це буде добре. Але чому ми вважаємо, що 3% - погано? Чи всі вони справді навчалися чи ставили галочки? А якщо серед тих, хто не потрапив у 3%, є люди, які знайшли відповіді на свої запити – це гарна статистика чи ні? Тому, не вчіться для галочки і пам’ятайте про свою конкретну мету. І навіть мета «вивчити англійську» може відрізнятися, залежно від того, чи хочемо ми стати спікером на англомовній конференції чи переїхати жити в Лондон.
2. Спортивний підхід. Дійте як професійні спортсмени. Опирайтеся на дисципліну, будьте постійними у навчанні, практикуйте свої ритуали, заохочення. Також допоможе, якщо у вас буде коло підтримки з людей, які будуть підштовхувати вас до мети. А ще - використовуйте техніку маленьких кроків.
3. Практика зосередженості. Швидке мерехтіння картинок, постійний мультитаскінг - фокусуватися при цьому важко. Тому навчальні програми все більше пропонують нам «швидкі» знання – тільки головне і те, що може захопити. Водночас можна тренувати зосередженість та керування увагою завждяки практикам усвідомленості Mindfulness.
4. Фасилітації замість директиви. Останні два роки тренінги в ЕРАМ все більше переходять в режим, коли частину контенту дає сама навчальна група. Це збільшує взаємодію та залученість до навчання. До речі, для сангвініків та холериків фасилітація заходить «на ура!». Меланхоліки, флегматики переважно орієнтуються практичність, «вижимку» та найкращі кейси. Втім, істина десь посередині і використання обох підходів збільшує ефективність навчання.
5. Усвідомлення безмежності навчання. Існує когнітивне упередження під назвою ефект Даннінга-Крюґера (ефект профана). Суть його в тому, що менш компетентна людина переконана, що все знає, але низький рівень її компетентності не дає їй можливості усвідомити свою помилку. Часом зустрічаються люди, які впевнені, що знають все і на навчання приходять, аби переконатися в цьому. Саме тому завдання навчальних центрів, центрів експертизи не тільки задавати темп, стиль, рівень знань, але і показати, що є простір і можливості для здобуття нових знань.
Крім згаданих вище, рекомендуємо почитати:
1. «Атомні звички» Джеймс Клір
2. «Будет сделано!» Никита Маклаков
3. «Mindset» Керол Дуек
4. «Сила волі» Келлі Макґоніґал
5. «Суперобучение» Скотт Янг.
